Монастирі, Моя Буковина

Скельний Галицький Свято-Миколаївський чоловічий монастир

Випадково мені довелося відвідати Галицький Свято-Миколаївський монастир.
Високо над річкою, в скелях, де світить палюче сонце і постійно віють вітри причаївся цей монастир.
Сказати, що я була в захваті — не сказати нічого.

Відстань від Чернівців до Галиці становить 140 км. Туди краще їхати через Бояни, після села Припруття на роздоріжжі тримайтеся головної дороги, що бере ліворуч. За селом Недобоївці можна зробити зупинку та оглянути вітряки. Далі на роздоріжжі слід повернути праворуч і прямувати у східному напрямку через містечко Кельменці. Через кілька кілометрів за селом Сербичани поверніть з траси ліворуч і далі їдьте прямо до с. Михалкове. На в’їзді до Михалкового буде дорожній вказівник, що вказує на Галицю; поверніть згідно вказівника праворуч і прямуйте на східну околицю села. Тут починається польова гравійна дорога, яка після яру повертає ліворуч і веде через всю Галицю до самого монастиря.

Галицький Свято-Миколаївський печерний чоловічий монастир знаходиться на північно-східній околиці с. Галиця, у верхній частині стрімкого схилу правого берега Дністра, на висоті 120 м над рівнем Дністровського водосховища.

Монастир розташований у природних печерах вапняних скель Галицького яру, по правому, крутому схилу Дністровського каньйону.

Виникнення першого православного скиту на місці монастиря відносять до XIII століття -місця ці зовсім не вивчені археологами та істориками, а ієрогліфи на стінах скель підтверджують здогади, що першими мешканцями тут були язичники — задовго до появи православних ченців.

За переказами у далекому 1820 році в ніч з 8 на 9 травня троє рибалок, що плили у човні по Дніструпобачили, що в небі над Галицьким скитом яскраві зірочки зібралися у вигляді хреста і довгодовго сяяли серед тихої ночі.

Це порахували знаменням і побудували монастир по імені Святителя Миколи.

Історики вважають, що ще в 9 столітті до н.е. тут існувало дохристиянське святилище. А потім, вже в давньоруську епоху, був утворений скит, який згадується в письмових джерелах.  І називався він — скит Галиця.

Стрімкий схил правого берега Дністра, саме тут знайдена перша печера

 

Печера, де жив колись монах-пустельник

У  «печері пустельника» праворуч від входу, у підлозі видовбана скельна гробниця, як кажуть місцеві жителі – гріб, довжиною 1,7 м.

Сходи до печери

В кінці 18 століття турки виявили потаємний скит і повністю його спустошили. Але святе місце не пустувало. По церковним святам сюди приходили мешканці з навколишніх сіл, молилися, а запалені свічки прикріплювали до скель.

Чутка про чудеса зцілення донеслася до церковної верхівки, і в кінці 19 століття подільський єпископ відвідав колишній Галицький скит. За його розпорядженням почалося його відновлення. Побудували церкву. Але скит був порожній.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

У часи, коли ця територія входила до складу Румунії, румунський король чомусь зацікавився відлюдькуватим місцем. Він виділив свої особисті кошти на створення придатных можливостей для життя, і ченці сюди прийшли.

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

В 1943 році всіх ченців розстріляли, а тіла скинули в Дністер зі скелі, а монастир закрили.

Дивом уцілів один чернець, який дожив до 1965 року і, коли це стало можливо, повідав всім страшну історію.

У 70-х роках стався потужний землетрус, і монастир був повністю зруйнованим. На цей раз вже стихийними силами.

За минулі століття більшість приміщень зроблені  вручну, прибудовані зовнішні стіни, сходи і тераси з переходами та арками.

Монастир був відновлений завдяки двом братам-ченцям, які у січні 1999 року побували на хуторі та на руїнах монастиря провели першу службу. Сьогодні тут можна побачити численні ніші, гроти та невеликі печерки у вапняковій скелі, головним чином карстового та ерозійного походження. Переважна більшість з них штучно оброблені та пристосовані під келії ченців. У найбільшу порожнину, що має ширину 4 м, довжину до 8 м і висоту до 3,5 м, вбудована монастирська церква.

З висоти 120 м над рівнем Дністра відкриваються панорамні види каньйону.

 

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

OLYMPUS DIGITAL CAMERA

Дністровський каньйон

А може саме тут,

на вічному просторі,

на цих кручах, що продуваються усіма вітрами,

над цими водами, в яких днем відбивається бездонне небо, а вночі — зірки,

і може відкритися те, що ми так довго й безуспішно шукаємо в нашому земному житті.

AMEN

Previous Post Next Post

You Might Also Like