Разом з Чернівцями, за право мати на своїй території національний університет, боролися міста Прага, Зальцбург і Трієст. Однак вибір припав на Чернівці. А заслуга в цьому належить, за словами, Посла Австрії в Україні Герміні Поппеллер, ораторському хистові першого ректору ЧНУ Костянтина Тимощука.
І 140 років тому, 31 березня 1875 австрійський імператор Франс-Йосиф підписав указ про заснування Чернівецького університету.
4 жовтня 1875 р. відбулося урочисте відкриття університету, якому було надано назву Чернівецький університет ім.Франца-Йосифа. Університет мав три факультети: православної теології, філософії та права — єдиний православний факультет в Австрійській імперії.
Розробку проекту і створення нової будівлі резиденції на місці старої єпископської було довірено молодому чеському архітектору, випускнику Віденської академії мистецтв Йосипу Главці, якому на той час було всього 29 років.
У 1860 році проект був затверджений і навіть отримав другий приз на всесвітній виставці в Парижі. У 1863 році почалися повномасштабні будівельні роботи
Для того, щоб забезпечити будівництво необхідною кількістю будівельного матеріалу, в передмістях Чернівців були вириті кілька кар’єрів, а в самому місті побудовані два цегельних і один завод для виробництва кераміки (з виробництва кольорової черепиці). Були розвідані великі каменоломні у восьми буковинських селах.
Вплив Й. Главки на розвиток краю позначився й у тому, що він став відкривачем цінних покладів алебастру, мармуру, коралового каменю, які використовувалися при будівництві.
Крім того, була організована школа з підвищення кваліфікації будівельників.
Зведення резиденції затягнулося з 1864 по 1882 рік, так як роботи велися тільки в суху погоду. Норма для каменярів була невисокою — 100 цеглин на день. Однак до якості підходили дуже вимогливо — вимірювали лінійні розміри кожної цеглини, потім його зважували і простукували на виявлення внутрішніх дефектів — тріщин або порожнеч. Відбраковану цеглу не викидали. З нього в парку, що знаходиться за центральним корпусом, по краю алей виклали стоки для води. Там цей «брак» і сьогодні успішно справляється з покладеною на нього функцією.
Для Австро-Угорщини це були небувалі за масштабами заходи. Майже 18 років Йосип Главку зводив свій шедевр, але на жаль, сам архітектор не зміг побачити в закінченому вигляді своє геніальне творіння. Підірвавши свої сили і здоров’я на будівництві, Йосип Главка помер в 1882 році після важкої хвороби ..
в 1918 році, коли Австро-Угорська імперія розпалася, а Північна Буковина приєдналася до Румунії, Чернівецький університет став румунським вузом.
У 1940 році Буковина приєдналася до України і університет реорганізували в радянський державний вуз.
За радянських часів Резиденція підкорила своєю красою навіть комуністів з їх «холодними головами і гарячими серцями».
А як інакше можна пояснити, що Чернівецький державний університет, удостоєний почесної нагороди — ордена Трудового Червоного Прапора, був єдиним університетом в Радянському Союзі з хрестами на дахах?
Марксистсько-ленінська філософія, науковий комунізм, науковий атеїзм і т.п. викладали в аудиторіях корпусів, над якими замість червоних прапорів, височіли православні хрести та іудейські зірки.
У 1989 році університетові присвоєно им’я визначного Буковинського письменника Юрія Федьковича, у 2000 році — надано статус національного.
28 червня 2011 центральний корпус Чернівецького університету був прийнятий до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що повною мірою підтверджує унікальність архітектурного ансамблю, що зберігся до наших днів.
Ректор університету С.В, Мельничук на урочистому святкуванні 140 річниці університету наголосив: » Останні роки пріоритетами в розвитку університету є наукові дослідження, міжнародна діяльність, які з необхідністю вимагають покращення освітнього процесу. Маємо тут певні успіхи: за оцінками міжнародного рейтингового агентства СКОПУС з розвитку наукових досліджень наш університет займає 5 місце серед майже 300 університетів країни. Щодо консолідованого рейтингу – 12 місце в Україні, що теж непогано, але є ще куди зростати до досягнення нових висот.»
Посол Литовської Республіки в Україні Маріус Януконіс також висловив своє захоплення тим, на якому рівні працює ЧНУ, і підсумував: «Вам не треба пояснювати, на що орієнтується Європа, бо ви і є Європа».
З Днем народження, мій університет!
