БДЖОЛИНА СІМ'Я

Мед відомий ще з древніх часів. Його добували ще в Стародавньому Єгипті, про що свідчить цей малюнок. На ньому зображено як добували мед і розливали його для зберігання у посудини.

Бджолина сім'я подібна до королівства. В ній є королева бджілок - матка. Вона не має пристосувань для збору нектару, пилку, виділення воску, будівництва стільників та виконання будь-яких інших робіт. Єдине її призначення - нарощувати сім'ю. Вона значно довша і важча від робочих бджіл і тому легко відрізняється від них. Її довжина - 18-22 мм.

Живе матка у сім'ї до 5 років. Без бджіл може прожити не більше 3 днів. Вона є родоначальником сім'ї.

У сім'ї може бути лише одна матка, у виняткових випадках - дві. Це трапляється тоді, коли в сім'ї матка вже стара і замість неї бджоли виводять молоду, але співжиття старої і нової матки триває недовго. Як тільки вони зустрінуться, то молода, більш енергійна, вбиває стару матку.

Робочі бджоли- це найменші, але основні особини бджолиної сім'ї, від яких залежить її життєдіяльність. Вони виконують всі роботи, як у вулику, так і поза ним. Робочі бджоли поділяються на вуликових (нельотних) і польових (льотних). У вулику бджоли проводять 14-20 днів. У цей час вони будують стільники, вигодовують та обігрівають розплід, підтримують відповідну вологість і температуру повітря в гнізді, чистять комірки, вулик, сторожують гніздо, годують матку, випаровують зайву воду з нектару, переробляють його на мед і запечатують у комірках, а квітковий пилок складають у комірки для тривалого зберігання. У період виконання цих робіт у теплі погожі дні молоді бджоли вилітають з вулика для спорожнення та ознайомлення з місцем знаходження свого житла.

Завершивши вуликові роботи, робочі бджоли переключаються на збирання нектару та пилку.

Невелика частина молодих бджіл охороняє льоток. Сторожові бджоли відрізняють своїх бджіл від чужих по запаху та поведінці. Повернувшись з вантажем робоча бджола передає нектар бджолам - приймальницям, які переносять його в медові стільники і розміщують по комірках.

Крилаті трудівниці приносять у вулик на ніжках грудочки смоли з бруньок дерев, і переробляють її у прополіс. Його використовують як будівельний матеріал для замазування щілин, полірування стінок вулика. Навіть, якщо у вулик забирається мишка, то бджоли жалять її . Але бджоли не можуть її витягти з вулика, тому вони її замуровують прополісом. І вона там зберігається як мумія у гробниці. Прополіс має антимікробні властивості і не пропускає кисень, що запобігає зараженню вулика.

Найстарші бджоли задовольняють потребу сім'ї у воді, яку переносять у медовому зобику.

Складну роботу виконують бджоли-розвідниці по відшукуванню джерела медозбору. Знайшовши його, вони запам'ятовують місце і повертаються до вулика, де на стільнику в гущі бджіл виконують заповідні рухи, які називаються танцями.

Бджоли-розвідниці своїми танцями сповіщають про наявність медозбору і місце його знаходження.

Ще є у вулику трутні. Вони не виконують ніяку роботу, тому їх так і називають. Вони потрібні для того, щоб з'являлися нові бджілки. Трутні з'являються весною і влітку, а восени бджоли їх виганяють з вулика.

Бджоли не нападають перші. Жалять вони тільки для захисту. Пожаливши один раз - бджола помирає. Вона своєю смертю захищає свою сім'ю.

Бджоли не люблять різких рухів. Якщо стояти біля вулика і не рухатись, то можна довго спостерігати їхнє життя.

Бджоли дуже корисні. Людина використовує всі продукти бджільнитцтва: мед, віск, квітковий пилок, маточне молочко, прополіс і бджолину отруту. Мед та пилок вживають у їжу, добавляють у різні кондитерські вироби. Мед використовують для консервування продуктів. Всі продукти бджільництва використовують для виготовлення ліків та кремів. Віск використовують також для обробки деревини та шкіри. Мед, віск та прополіс ще у давнину використовували для муміфікації.