ДИНОЗАВРИ
      Жило плем’я динозаврів. 20000 чи 30000 років тому. І жило два маленьких друга динозаврика, один Лік – з однією головою, а другий Гар – з трьома головами. І прилетіла деревна сарана. 
Вона поїла всі листя на деревах.
   І динозаврам не було що їсти, бо вони їли рослинну їжу. Тоді старший динозавр сказав:

-Давай підемо шукати їжу.
Плем’я вирішило йти із Дракінляндії вранці. Коли динозаври прокинулися, то дітей не було. Вони зникли. Дивляться - є сліди…

А тим часом двоє друзів пішли до Великої води. Залізли туди, а вона така гидка! Вилізли з іншого боку і Гар побачив дорогу на острів. Вони не знали, що там їхні вороги. Та серед них є і друг – Мік-острозуб. І вони пішли на острів. Половину дороги пройшли і почався червоний шторм. Вони швидко піднялися на гору і там заснули. 

Коли прокинулися, то побачили тінь Міка і злякалися. Він вийшов і сказав:

  • Не бійтеся, це я - Мік.  
Вони побачили його та зраділи і не помітили, що опинилися на острові. Динозаврики захотіли їсти і Мік їм приніс їжу: кленовий листок і ягоди. 

Динозаврики Гар і Лік були дуже вдячні Міку, але вони вже втомилися і дуже скучили за своїми батьками. Вони знайшли їжу для своєї родини і хотіли опинитися вдома.

Раптом їх побачив великий динозавр і спитав чому такі маленькі гуляють без дорослих? Вони йому все розповіли і попросили відвезти додому. Динозавр погодився. Лік і Гар попрощалися з Міком і рушили в дорогу.

Дорога назад їм показалася короткою. І скоро вони побачили своїх батьків. Всі дуже зраділи і крім того, поки вони гуляли пташки з’їли сарану і повиростало листячко. Тепер нікуди не треба було іти. І всі вирішили влаштувати свято.

От двух до шести   Ребятишкина книжка   Игорешкина страничка   Катя наша маленька...